воєнізованих організацій

табірне, бівачне вогнище

* * *

1) вiйcьк. бівуачне багаття

2) збір, зліт ( воєнізованих організацій)

1) вiйcьк. бівуачне багаття

2) збір, зліт ( воєнізованих організацій)

ком., бухг. 1. pl витрати; затрати; видатки; кошти; 2. ціна; вартість; собівартість; актив

1. сума грошей на купівлю, виробництво, утримання і т. д. товарів і надання послуг; ♦ витрати класифікуються: за функціями — витрати на виробництво, адміністрацію, фінансування тощо; за характером функціонального зв'язку з обсягом випуску продукції (output) чи діяльності — змінні (variable costs) і постійні витрати (fixed costs); за місцезнаходженням — витрати відділів, підвідділів, філіалів (subsidiary), підприємств та ін. структур чи підрозділів організації; 2. грошова вартість товару чи послуги

═════════■═════════

absorbed cost поглинуті витрати; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accrued costs нараховані витрати; acquisition cost первісна вартість • вартість придбання • купівельна ціна; actual cost фактичні витрати • фактична вартість • фактична собівартість; added cost додаткова вартість • додаткові витрати; adjusted historical cost уточнена вартість • перерахована вартість • вартість в поточних цінах; adjustment cost(s) витрати регулювання; administration cost адміністративні витрати; advertising cost витрати на рекламу; aftershipment cost(s) витрати після відправки вантажу; aggregate costs сукупні витрати; agreed cost договірна ціна; airfreight cost вартість авіа-фрахту; allocated costs розподільні витрати; allowable costs дозволені витрати; alternative cost альтернативні витрати; amortization costs амортизаційні витрати; amortized cost амортизована вартість; ancillary costs додаткові витрати; annual cost(s) річні витрати; anticipated cost(s) передбачені витрати; applied cost віднесені витрати • зараховані витрати; appraisal cost витрати на оцінку; arbitration costs арбітражні витрати; assembly costs вартість монтажу; assessed cost оцінена вартість; attributed costs витрати, перенесені на собівартість; average cost (AC) середня вартість • середня собівартість • середні витрати; average fixed cost середні постійні витрати • середні фіксовані витрати; average input cost середні витрати на ресурс; average resource cost середні витрати на ресурс; average total cost середні загальні витрати; average variable cost середні змінні витрати; avoidable costs витрати, яких можна уникнути; back order cost витрати за невиконане замовлення; basic cost первісна вартість • основні витрати; beforeshipment cost(s) витрати до відправки вантажу; billed cost фактурна вартість; bond issue costs витрати на випуск облігації; book cost балансова вартість • первісна вартість; borrowing cost вартість позики • вартість кредиту; break-even costs витрати за критичним обсягом виробництва • витрати у точці беззбитковості; budgeted costs кошторисні витрати; burden costs накладні витрати; calculated costs обчислені витрати; capacity costs постійні витрати на розширення виробництва • витрати виробництва при повному використанні виробничих можливостей; capital cost(s) капітальні витрати • витрати основного капіталу; capitalized cost вартість реального основного капіталу; carrying costs витрати зберігання запасів; changeover cost вартість переходу на іншу модель; clerical cost(s) канцелярські витрати; collection costs витрати на інкасо; combined cost(s) сукупні витрати; commercial cost(s) торговельні витрати • комерційна вартість; committed cost вкладені витрати • призначені витрати • доручені витрати; common cost спільні витрати • побічні витрати • витрати спільного виробництва; comparative cost(s) порівняльні витрати • відносні витрати; competitive costs конкурентні витрати; conditional cost умовна вартість; constant cost постійна вартість • постійні витрати • незмінні витрати; contract costs витрати на контракт; contractual costs витрати контракту; controllable costs регульовані витрати; conversion cost конверсійні витрати • собівартість конверсії; credit costs витрати на кредит; cumulative costs сукупні витрати; current costs поточні витрати; current outlay costs поточні витрати • витрати грошових засобів; current standard cost поточна норма витрат; cycle inventory cost(s) витрати на періодичне поповнення запасів; decreasing costs витрати, що зменшуються • спадні витрати • витрати, що скорочуються; deductible cost(s) витрати, які підлягають відрахуванню; deferred cost витрати майбутнього періоду • відстрочені витрати; delivery cost вартість доставки • витрати на доставку; departmental cost(s) витрати відділу • цехові витрати; depleted cost залишкова вартість; depreciated cost амортизована вартість; depreciation cost(s) амортизаційні витрати; designing cost(s) витрати на проектування; development cost витрати на розробку; differential cost додаткові витрати; direct costs; direct labour costs ▷ direct labour; direct material cost ▷ direct material; direct operating cost(s) прямі операційні витрати; direct payroll cost(s) виробнича заробітна плата • виробнича зарплата; discounted cost дисконтована вартість; discretionary cost довільні витрати; displacement cost витрати на зміну структури виробництва; distribution costs витрати збуту продукції • витрати на розподіл; economic costs економічні витрати • оптимальні витрати; employment cost; environmental cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; equipment capital costs капітальні витрати на устаткування; estimated cost(s) кошторисні витрати • кошторисна вартість • орієнтовна вартість • передбачені витрати; excess cost надмірна вартість • надмірні витрати; executory cost витрати на здійснення; exhibition costs виставкові витрати; expected costs передбачені витрати; expired costs витрати поточного періоду; explicit costs зовнішні витрати • явні витрати • фактичні витрати • грошові витрати; external costs зовнішні витрати; extra costs додаткові витрати; extraordinary costs надзвичайні витрати; fabrication cost вартість виготовлення; factor cost(s) прямі витрати • витрати на фактори виробництва; factory costs виробничі витрати • виробнича собівартість • виробничі накладні витрати; final cost кінцева вартість; first cost фабрична ціна • собівартість; fixed costs; flat cost собівартість; freight costs витрати на перевезення; full cost(s) повні витрати; fuel costs витрати на пальне; function cost функціональна класифікація витрат; general costs загальні витрати; gross cost валова собівартість • гуртова собівартість; guaranteed cost(s) гарантовані витрати • гарантована вартість; handling cost(s) витрати на обробку • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; hauling cost(s) транспортні витрати; hidden costs приховані витрати; hiring costs витрати на наймання; historical cost; hospitality costs представницькі витрати; hotel costs витрати на готель; hourly cost погодинні витрати; idle capacity costs непродуктивні витрати; idle time costs витрати з причин простою • витрати у зв'язку з неробочим періодом • витрати періоду бездіяльності; immediate costs безпосередні витрати; implicit costs внутрішні витрати • неявні витрати; imputed costs умовно нараховані витрати • ставлені витрати; incidental costs побічні витрати; increasing costs зростаючі витрати; incremental costs додаткові витрати • прирощені витрати; incremental energy costs додаткові витрати на енергію • прирощені витрати на енергію; incremental production costs додаткові виробничі витрати • прирощені витрати на виробництво; incurred costs зазнані витрати; indirect costs; indirect labour costs ▷ indirect labour; indirect manufacturing costs ▷ manufacturing overheads; indirect payroll costs нарахування на заробітну плату; indirect production costs накладні витрати виробництва; industrial cost(s) промислові витрати; initial cost первісна вартість • початкові витрати; initial production cost первісна собівартість; input cost витрати на фактори виробництва; installation costs вартість монтажу • витрати на становлення • витрати на розташування; insurance cost витрати на страхування; intangible cost(s) нематеріальні витрати; integrated cost сумарна вартість; inventoliable costs витрати виробництва • інвентаризована вартість • виробнича собівартість; inventory cost вартість товарно-матеріальних запасів; inventory acquisition costs витрати на придбання матеріалів; inventory holding cost витрати на зберігання запасів; investment costs витрати на капіталовкладення; invoice cost фактурна вартість; joint cost спільна вартість • спільні витрати; labour costs витрати на робочу силу • витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; launching costs витрати на випуск виробу; layoff costs витрати, пов'язані зі звільненням персоналу; legal costs судові витрати; legitimate costs дозволені витрати; life cycle cost(s) витрати за термін служби; liquidation cost ліквідаційна вартість; living costs прожиткові витрати • витрати на життя; loading costs вантажні витрати; loan cost вартість позики; long run cost довгострокові витрати; long run average cost довгострокові середні витрати; long run marginal cost довгострокові граничні витрати; long run total cost довгострокові загальні витрати; lot quantity cost(s) витрати на виготовлення партії; lump sum cost(s) одноразові витрати; maintenance costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; managed cost регульовані витрати; managed fixed costs регульовані фіксовані витрати; management cost(s) адміністративні витрати; management fixed costs адміністративні фіксовані витрати; manpower cost(s) витрати на робочу силу; manufacturing costs виробничі витрати • виробнича собівартість; marginal costs гранична вартість • гранична собівартість • граничні витрати; marginal capital costs граничні витрати на використання капіталу; marginal factor cost(s) граничні витрати, пов'язані із придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal industry costs галузеві граничні витрати; marginal input cost граничні витрати на ресурс; marginal labour cost граничні витрати на використання робочої сили • гранична вартість робочої сили; marginal private cost граничні приватні витрати • граничні індивідуальні витрати; marginal resource cost граничні витрати на ресурс • граничні ресурсні витрати; marginal social cost граничні суспільні витрати • граничні суспільні втрати; marginal unit costs граничні витрати на одиницю продукції; maritime costs витрати на морське транспортування; marketing cost(s) витрати на збут; material costs матеріальні витрати • вартість матеріалу; merchandising costs витрати збуту • витрати на продаж і розповсюдження; minimum cost мінімальні витрати • мінімальна вартість; miscellaneous cost(s) інші витрати; mixed cost змішані витрати • змішана вартість; negotiated cost договірна вартість; net cost чиста собівартість; nominal cost номінальна вартість; noncontrollable costs нерегульовані змінні витрати; non-manufacturing cost(s) невиробничі витрати; nonrecurring cost(s) неперіодичні витрати; normal costs середня виробнича собівартість; normal pension cost середні витрати пенсійного плану; one-off costs одноразові витрати; operating costs операційні витрати; opportunity cost альтернативна вартість • альтернативні витрати; ordering costs витрати на виконання замовлення • вартість виконання замовлення; ordinary costs звичайні витрати; organizational costs організаційні витрати; original cost первісна вартість; outlay cost затратні кошти; out-of-pocket costs прямі витрати • дійсні витрати; output cost(s) виробнича собівартість; overall cost повна вартість; overhead costs накладні витрати; overtime cost(s) витрати на понаднормову роботу; packaging cost витрати на пакування • вартість пакування; past costs минулі витрати; past sunk costs безповоротні витрати; payroll cost(s) вартість робочої сили • витрати на робочу силу; payroll fringe costs додаткові витрати на робочу силу; period costs витрати звітного періоду; planned cost(s) плановані витрати; policy cost витрати на політику; pollution abatement cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; postmanufacturing costs післявиробничі витрати; postponable cost(s) витрати, які можуть бути відкладені; predetermined costs нормативні витрати • кошторисні витрати; premanufacturing costs довиробничі витрати; preparation cost(s) витрати цехової підготовки виробництва; preproduction cost(s) витрати підготовки виробництва; prime cost; process cost(s) виробничі витрати; processing costs витрати на переробку • собівартість конверсії; procurement costs витрати на матеріально-технічне постачання; product cost; production cost; programme cost вартість програми; progressive costs прогресивні витрати; project cost(s) витрати проектування • витрати на розробку нового продукту • витрати на здійснення проекту; projected costs заплановані витрати; publicity costs витрати на рекламу • представницькі витрати; purchase cost(s) витрати на придбання; purchasing costs витрати на придбання; quality costs витрати на забезпечення якості; quality inspection costs витрати на перевірку якості; quality related costs витрати, пов'язані з якістю • витрати на забезпечення рівня якості; real cost витрати виробництва в незмінних цінах • витрати виробництва в натуральному обчисленні • чиста вартість; realized cost(s) фактичні витрати; recoverable cost амортизаційні витрати • залишкова вартість; recurring costs періодичні витрати; redistributed cost перерозподілені витрати; reduction costs витрати на зниження будь-чого; related costs непрямі витрати • змінні витрати • зв'язані витрати; relative cost відносна вартість; relevant costs витрати майбутнього періоду • актуальні витрати • відповідні витрати; removal costs витрати переміщення • витрати вивезення • витрати ліквідації; renewal cost витрати відновлення; reoperating cost(s) витрати на перероблення; reorder cost вартість повторного замовлення; repair costs ремонтні витрати; replacement cost відновна вартість • вартість заміщення вибуття основного капіталу; replacement depreciation cost зношення, яке нараховане за відновною вартістю • амортизація в поточних цінах; replenishment cost вартість поповнення запасів; reproduction cost повна поновлена вартість; reservation costs витрати на попереднє замовлення; residual cost залишкова вартість; round-trip cost(s) витрати на транспортування за круговим маршрутом; rising costs зростаючі видатки; running costs виробничі витрати • поточні витрати • експлуатаційні витрати; salvage cost ліквідаційні витрати; scheduled costs плановані витрати; selling costs витрати реалізації • торговельні витрати; semi-variable costs частково змінні витрати • напівзмінні витрати; separable costs подільні витрати; service costs витрати на обслуговування; set-up costs витрати на налагодження; shadow costs приховані витрати; shelter costs складові витрати; shipping cost(s) витрати на транспортування; shop cost цехова собівартість; social costs суспільні витрати; social marginal cost суспільні граничні витрати; sorting costs витрати на розсортування; specific cost спеціальна ціна • вартість конкретних виробів; spillover cost витрати переливу • побічні витрати; spiralling costs швидко зростаючі ціни • різко зростаючі ціни; spoilage costs витрати внаслідок псування продукції • витрати внаслідок браку; staff costs витрати на персонал; standard costs нормативні витрати • нормативна собівартість; standing costs постійні витрати; starting-and-stopping cost(s) витрати, пов'язані із запуском виробництва і зупинкою; starting-load cost(s) витрати підготовки виробництва; start-up costs витрати підготовки виробництва • витрати, пов'язані із запуском; stock-holding cost вартість зберігання запасів; stocking cost вартість запасів; storage cost вартість зберігання запасів; sunk costs безповоротні витрати; supervision costs витрати на контроль • витрати на нагляд; supplementary costs додаткові витрати • побічні витрати • непрямі витрати; support costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; tangible costs матеріальні витрати; target cost планована вартість • плановані витрати; tentative cost орієнтовна вартість • пробна вартість; total cost сукупні витрати • загальна собівартість • повна собівартість; total delay cost сукупні витрати на чекання; total external cost сукупні зовнішні витрати; total labour costs сукупні витрати на робочу силу; total private cost сукупні особисті витрати • сукупні індивідуальні витрати; total-revenue cost принцип зіставлення сукупної виручки і сукупних витрат; total social cost сукупні суспільні витрати; total system cost сукупні витрати системи; total unit cost сукупні витрати на одиницю продукції; traceable cost витрати, які можна простежити; training cost витрати на навчання • вартість навчання; transaction costs трансакційні витрати; transfer costs витрати на транспортування; transhipment costs витрати на перевантаження; transport costs транспортні витрати; transportation costs транспортні витрати; travel costs дорожні витрати; treating costs витрати на переробку; true cost справжня вартість; ultimate cost кінцева вартість; unabsorbed costs непоглинуті витрати • непокриті витрати; unamortized cost неамортизована частина вартості • чистий капітал; unavoidable costs необхідні витрати • постійні витрати; uncontrollable costs нерегульовані витрати; underwriting cost вартість підписки; unexpired costs витрати майбутніх періодів; unit costs витрати на одиницю продукції • питомі витрати • витрати виробництва на одиницю продукції • собівартість одиниці продукції; unit labour costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit operating costs операційні витрати на одиницю продукції; unit wage costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту; unloading costs витрати на розвантаження; unrecovered cost залишкова вартість; unscheduled costs понадплановані витрати; upkeep costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати • витрати на утримання; user costs витрати використання; variable costs; wage costs витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; warehousing costs складські витрати; warranty costs витрати на гарантійне зобов'язання; weighted average cost середньозважена вартість; welfare costs соціально-культурні витрати; working costs експлуатаційні витрати • вартість обробки

═════════□═════════

above cost вище від собівартості • вище від вартості; at cost за собівартість • за вартість; at any cost за будь-яку ціну; below cost нижче від собівартості • нижче від вартості; cost accountant; cost accounting виробничий облік; cost allocation розподіл витрат; cost allocation base база розподілу витрат; cost analysis аналіз витрат; cost and freight (C and F) (CFR) (C & F) вартість і фрахт; cost and insurance (C and I) вартість і страхування; cost and price difference різниця між собівартістю і ціною; cost apportionment постатейний розподіл витрат; cost awareness обізнаність з витратами; cost-benefit analysis аналіз витрат і вигод • аналіз затрат і результатів; cost burden тягар витрат; cost calculation калькуляція витрат; cost centre; cost-centre accounting виробничий облік • виробнича бухгалтерія; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; cost charged to витрати, віднесені на; cost classification класифікація витрат; cost clerk обліковець витрат; cost containment стримування витрат; cost control контроль за рівнем витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; cost curve крива витрат; cost depletion allowance податкова знижка на вичерпування природних ресурсів; cost development зростання собівартості; cost distribution розподіл витрат; cost effectiveness ефективність витрат • результативність витрат; cost efficiency економічна ефективність • ефективність витрат; cost escalation зростання витрат; cost estimating оцінка витрат • оцінка вартості; cost factor фактор витрат; cost formula формула обрахування витрат; costfree безплатно; cost function функція витрат; cost increase зростання вартості; costs incurred to date витрати на поточну дату; cost, insurance, freight (OF) вартість, страхування, фрахт; cost, insurance, freight and commission (CIFC, CIF&C) вартість, страхування, фрахт і комісія посередника; cost, insurance, freight and exchange (CIF&E) вартість, страхування, фрахт включно з курсовою різницею; cost method методика калькуляції; cost minimization мінімізація витрат • мінімізація витрат виробництва • мінімізація собівартості; cost of acquisition вартість купівлі • вартість придбання; cost of administration адміністративні витрати; cost of appraisal витрати на оцінку; cost of arbitration вартість арбітражу • витрати на арбітраж; cost of borrowing кошти, пов'язані з позикою • вартість кредиту • позичковий процент; cost of capital; cost of carriage витрати перевезення; cost of carrying inventory витрати зберігання товарно-матеріальних запасів; cost of delivery витрати на доставку; cost of demolition вартість розформування; cost of dismantling вартість демонтажу; cost of doing business витрати експлуатації підприємства; cost of equipment вартість устаткування; cost of equity вартість акціонерного капіталу; cost of financing вартість фінансування • витрати фінансування; cost of fixed capital вартість основного капіталу; cost of goods вартість товару; cost of goods manufactured собівартість виробленої продукції; cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; cost of haulage вартість транспортування; cost of heating вартість опалення; cost of installation вартість монтажу; cost of insurance вартість страхування; cost of inventory витрати на проведення інвентаризації; cost of legal proceedings вартість судового розгляду; cost of living прожитковий мінімум; cost-of-living adjustment (COLA) cost надбавка на подорожчання • поправка до заробітної плати у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living allowance cost поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living bonus поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living clause захист індексації заробітної плати; cost-of-living index індекс прожиткового мінімуму • індекс вартості життя; cost of manufacture вартість виробництва; cost of materials consumed вартість використаних матеріалів; cost of an order вартість замовлення; cost of packaging вартість пакування; cost of product sold вартість проданого товару; cost of a project вартість проекту; cost of publication вартість публікації; cost of renting вартість оренди; cost of sales собівартість реалізованих товарів; cost of service вартість обслуговування • вартість послуг; cost of servicing вартість обслуговування; cost of tare вартість тари; cost of upkeep вартість утримання; cost-plus витрати плюс • витрати плюс фіксований прибуток; cost price ціна виробництва; cost price estimate оцінка ціни виробництва; cost-push inflation інфляція, викликана зростанням витрат виробництва; cost recovery відшкодовування витрат виробництва; cost structure структура собівартості • структура витрат; cost to the consumer витрати споживача; cost type вид витрат; cost unit одиниця вартості; cost value величина витрат • собівартість • вартість витрат • первісна вартість; cost variance відхилення від нормативних витрат; free of cost безплатно; full-cost pricing ціноутворення на основі повних витрат; incremental costs of service додаткові витрати на обслуговування; less costs за відрахуванням витрат; marginal cost(s) of acquisition граничні витрати, пов'язані з придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal cost of capital (MCC) гранична вартість капіталу; marginal cost of pollution abatement граничні витрати на зменшення забруднення; net cost of purchases чисті витрати на закупівлю; next to cost майже за собівартістю; oncosts накладні витрати • побічні видатки • непрямі витрати; opportunity cost of capital альтернативна вартість капіталу; research and development (R&D) costs витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи; to absorb costs покривати/покрити витрати; to assess costs оцінювати/оцінити витрати; to award costs against somebody присуджувати/присудити комусь судові видатки; to bear costs переносити/перенести видатки; to calculate costs підраховувати/підрахувати витрати • калькулювати видатки; to cover costs покривати/покрити видатки; to cover the cost покривати/покрити вартість; to curtail costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut down on costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut production costs знижувати/знизити собівартість продукції; to decrease costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to defray the costs оплачувати/оплатити витрати • оплачувати/оплатити видатки; to determine the cost оцінювати/оцінити вартість; to estimate costs оцінювати/оцінити видатки • оцінювати/оцінити витрати; to exceed the cost перевищувати/перевищити вартість; to increase costs підвищувати/підвищити вартість; to incur costs понести видатки; to itemize costs розподіляти/розподілити витрати; to keep down costs стримувати/стримати витрати; to meet costs покривати/покрити витрати • покривати/покрити вартість; to offset the costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recoup costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover costs стягувати/стягнути витрати • покривати/ покрити видатки; to reduce costs зменшувати/зменшити витрати • зменшувати/ зменшити видатки; to refund the cost повертати/повернути витрати • повертати/повернути вартість; to revise the cost переглядати/переглянути вартість; to save costs занижувати/знизити витрати • економити на витратах; to share the cost розділяти/розділити витрати; to work out the cost обраховувати/обрахувати витрати; to write off capital costs списувати/списати капітальні витрати; under cost нижче від собівартості • нижче від вартості

* * *

1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний

1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)

═════════■═════════

above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля

═════════□═════════

advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламу

advertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)

пр. publicity

▹▹ advertisement

▹▹ promotion¹

* * *

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.

ПРОФЕСІЯ - соціальний феномен, що існує у вигляді специфічних, як правило, інституціалізованих форм - свідомості, діяльності, відносин, а також норм, цінностей та організацій, що пов'язані із систематичним виконанням індивідами суспільно корисних дій С. мислове поле поняття П. вперше окреслюється у філософії Платона, який поділяє усю суспільно корисну діяльність на три основні групи - виробників, захисників та наставників (правителів) відповідно до вроджених схильностей кожного члена суспільства. Правильне обрання П. залежить від правильного суспільного виховання і сприяє не лише досягненню суспільного блага і справедливості ("кожному своє"), але й щастя, або індивідуального блага. В сучасній філософській думці ґрунтовна тематизація проблеми професійної діяльності здійснена у праці Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму", в якій розкрито значення релігійної мотивації професійної поведінки в становленні сучасного суспільства. П. відповідно до християнської традиції (особливо - у ранніх протестантських вченнях) розглядається як покликання, Богом вказане призначення для індивіда на все його життя. П. - це завдання Бога людині, тому його необхідно виконувати із максимальною мобілізацією усіх зусиль, не відволікаючись на інші справи (у тому числі й інші професії). Таке сприйняття професійної діяльності слугувало могутнім стимулом розвитку капіталістичних відносин С. воєрідну інтерпретацію вчення про професійну діяльність запропонував Сковорода у вченні про "сродний труд"; осердям цього вчення було самопізнання людини та здобуття нею щастя завдяки духовним пошукам та моральній міцності у виборі і здійсненні обраної діяльності В. ідмітною рисою вчення Сковороди є розробка ним концепції божественної справедливості, за якою благодать розподіляється (з надлишком) тією мірою, якою людина пізнала саму себе та знайшла свій "сродний труд". Маркс вбачав небезпеку в однобічній фаховій спеціалізації (яку він називав "професійним кретинізмом"), адже така спеціалізація призводить до гіпертрофованого розвитку одних здібностей людини на шкоду іншим і обертається, зрештою, формою відчуження. Дюркгейм розглядає розподіл праці на основі професійної діяльності як основу соціальної солідарності сучасного суспільства, а професійні об'єднання (корпорації) - найсильнішою формою соціального зв'язку, основою суспільної моралі. Сорокін розглядає професії як один з основних критеріїв соціальної стратифікації (поряд з економічними та політичними критеріями), а отже - як одну із чільних змінних суспільного життя; аналізує значення П. для проявів соціальної мобільності індивідів та соціальних груп. Бенедикт та деякі інші соціологи розглядають поділ на професії з переважанням інтелектуальної праці та професії з переважанням фізичної праці як засади основного класового поділу сучасного суспільства; на їхню думку, питома вага носіїв професій першого типу має в сучасному суспільстві тенденцію до перетворення на стійку більшість.

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.

Костомаров, Микола Іванович (1817, с. Юрасівці Острогозького пов., нині Воронезької обл. - 1885) - укр. історик, письменник, етнограф, суспільно-політичний діяч. Навчався на історико-філологічному ф-ті Харківського ун-ту (1833 - 1836). Захистив магістерську дис. з історії (1844). У 1845 - 1847 рр. - один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 р. був арештований, рік перебував у Петропавлівській фортеці. У 1859 - 1862 рр. - екстраординарний проф. Петербузького ун-ту. У 1860 - 1885 рр. - член Археографічної комісії. У 1864 р. здобуває ступінь докт. рос. історії в Київському ун-ті. Чл.-кор. Петербурзької Академії наук (1874), почесний член Київського ун-ту (1884). В історичних дослідженнях та в історіософських міркуваннях К. спирався на праці Максимовича, Гердера, ІПеллінга, ісп. романтиків. На відміну від Максимовича, який робив наголос на емпіричній правді історії, К. посилив романтичні акценти, відшукуючи наскрізну ідею, що поєднує минуле, сучасне й майбутнє укр. народу в єдине історичне ціле, надає подіям "розумного зв'язку і стрункого вигляду". Як історіософ, К. не стільки з'ясовував причинову залежність значущих подій, скільки прагнув до виявлення засад (включно з ірраціональними) буття та ментальності укр. людини. Цю настанову К. реалізував, поєднуючи романтичне світоосягнення з органічними для традицій укр. думки ідеями філософії, зокрема з постулюванням "найвищого вічного розуму", який керує долею усього людства. З іншого боку, романтичний пафос коригувався у К. раціоналістично-просвітницькими ідеями, спрямованими на утвердження духу толерантності та запобігання національному чванству. К. вважають засновником народницької (на відміну від державницької) історіографії. Дух народу мислився ним не як трансцендентна сутність, а як реальна першооснова історичного процесу, здійснюваного "живим народом". Саме у психології народу належить шукати пояснення історичних подій, особливостей побуту та духовного життя народу І. сторіософські погляди К. еволюціонували разом із його загальносвітоглядними настановами: від романтичного ствердження ідей свободи й рівності, відстоювання окремішного вільнолюбивого духу укр. етносу та наголошування його особливої місії в колі слов'янських народів (кирило-мефодіївський період) до обстоювання ідеї федералізму і раціоналізованих просвітницько-народницьких орієнтирів другого періоду і, зрештою, до модифікації народницьких устремлінь у звичайне просвітництво і лояльне щодо імперії культурництво в останній період життя. Однак світоглядними константами Κ.-мислителя залишалися: переконаність в окремішності історичного шляху укр. народу ("Полудневу Русь" К. пророчо бачив у майбутньому як "окрему державну цілісність"), в самобутності його вільнолюбивого духу, мови, культури і психології (що ставило його в опозицію до офіційної рос. державницької історіософії); засада народності та ідеї рівності людей і етносів, національного порозуміння, досягнутого на ґрунті науки і християнської освіти; принцип самоправства і федеративно-демократичної організації суспільства, опертий на досвід Києворуської і Козацької держав; ідея історичної тяглості укр. національної традиції та пафос згоди і любові - до людини і до Бога.

[br]

Осн. тв.: "Книги буття українського народу" (1846); "Дві руські народності" (1864)та ін.

ОПЕРАЦІЙ ТЕОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ - теорія, в якій розроблено методику вивчення складних систем з метою знаходження найкращих варіантів їх організації, планування та керування їхньою діяльністю. Основним завданням теорії є пошук засобів досягнення поставленої мети шляхом здійснення певних операцій як цілеспрямованих дій. Для цього О. т. д. користується точним математичним описом операції із зазначенням початкових або граничних умов змін величин, які її характеризують, тобто моделлю операції. О. т. д. включає операційне програмування, теорію ігор, теорію статистичних рішень, теорію масового обслуговування тощо. Методи О. т. д. дають можливість економічно планувати виробництво та оперативно керувати ним, прогнозувати розвиток науки і техніки, об'єктивно досліджувати різноманітні прояви діяльності організованих колективів у кількісному відношенні.

Бруно, Джордано Філіппо (1548, Неаполь - 1600) - італ. філософ, релігійний мислитель, поет. Домініканський монах, який через заняття астрономією вийшов на осмислення світобудови, що його церква кваліфікувала як єресь. Був схоплений інквізицією й ув'язнений у Римі (1593 - 1599). Через відмову зректися своїх переконань був спалений живим на вогнищі. За допомогою концептуального апарату неоплатонізму, розробленого Кузанським, Фічіно та Піко делла Мірандолою, Б. прагнув здійснити синтез ідей гностичної традиції Відродження, деяких ознак давньоєгипетської релігійності й досократівської гредьк. філософії. У центрі його уваги - проблема співвідношення людини, як своєрідного мікрокосму, із Всесвітом, як макрокосмом, пошук гармонії людини з Космосом через магічну організацію її уяви і вдосконалення інтелекту як монадного відображення універсуму. Монадологічний підхід значною мірою визначає специфіку філософування Б., знаходячи обґрунтування і конкретизацію у багатьох його працях. Зазнавши чималого впливу Коперника, Б., проте, розглядає геліоцентричну систему лише як один із незліченних світів природного універсуму, що є безконечним, вічним і постає "Богом в речах". Основною складовою буття виступає монада як самодостатнє просте утворення, якому притаманна єдність матеріального й ідеального, об'єктивного й суб'єктивного. Космос - це мережа ієрархізованих монад, які є автономними і водночас зумовлюють одна одну. У цій ієрархії Бог знаходиться на найвищому щаблі, як "монада монад", проста і водночас внутрішньо поділена на протилежності. В ній наявні розрізнення і збіг руху й нерухомості, центру і периферії, матерії і форми, частини й цілого, отже, панує монадологічний принцип "все в усьому". Середній щабель належить душам, а третій, найнижчий, - атомам, найменшим часткам матерії. Філософія Б. містить чимало ідей, які певним чином були розроблені в концепціях наступних мислителів - від Спінози, Ляйбніца та нім. романтиків (передусім, Шеллінга) до сучасних езотериків. Водночас наукоцентрична традиція філософування тлумачить Б. як сподвижника науки, своєрідний прафеномен справжнього науковця, прообраз сучасного вченого.

[br]

Осн. тв.: "Про тіні ідей" (1582); "Бенкет на попелі" (1584); "Про причину, початок і єдине" (1584); "Про безконечність, всесвіт і світи" (1584); "Вигнання звитяжного звіра" (1584); "Про героїчний ентузіазм" (1585); "Про монаду, число і фігуру" (1591).

ІНДУЇЗМ - релігія народів Індії, що сформувалася в серед. І тис. н. е. внаслідок еволюції та злиття ведичної і брагманської традицій. В основу віровчення І. покладено релігійні і філософські ідеї брагманізму. Серед розмаїття богів в І. найбільш шованими є Брагма, Вішну і Шива, які становлять "тримурті" (тріаду) й уособлюють три основні функції - творчу, охоронну і руйнівну. Шанувальники Вішну і Шиви - вішнуїти (вайшнави) та шиваїти утворюють дві основні течії в І. Бог Вішну втілюється в різні образи і має багато імен: Кришна, Будда, Калка. Бог Шива - водночас і носій смерті, і її переможець, він знищує і дарує життя. Для І. характерний культ богинь, які виступають у ролі дружин основних богів, чим врівноважують чоловіче та жіноче начало як у житті Всесвіту, так і окремої людини. І. визнає три шляхи вшанування Бога: праведне життя у відповідності до релігійних настанов; правильне пізнання Бога через філософування і роздуми; наближення до Бога через безмежну любов до нього. Всі об'єкти пошанування в І. - Боги, священні камені, рослини, тварини - мають свої храми, каплиці, вівтарі. В І. відсутня єдина церковна організація, його функціонування забезпечується інститутом жрецтва (храмового та домашнього), авторитет якого зберігається й досі. І. сповідує 85 відсотків населення Індії, він поширений у Пакистані, Малайзії, Шри-Ланці, Непалі, Бангладеш, деяких країнах Африки. Є прихильники і серед європейців (зокрема, українців) та американців, які сповідують його зазвичай у реформованих чи модернізованих варіантах.

НЕОРЕЛІГІЇ - термін, яким позначають оформлені в друг. пол. XX ст. нові конфесії, релігійні групи, духовні течії, церкви, в появі яких відбилися модернові процеси в релігійній сфері. Зумовлені змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів, Н., водночас, виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції (або синкретизмі декількох), творять нові віровчення, культи, організації. Останні вважаються самодостатніми і незалежними від будьякого релігійного центру. Згідно із сучасною класифікацією, вирізняють неохристиянство, неоорієнталізм (необуддизм, неоіндуїзм), неоязичництво "нью-ейджівської" (синкретичної) орієнтації. Зазвичай, Н. - це складова молодіжних рухів, що виникають у середовищі інтелектуалізованих верств населення. В Україні представлені різні за напрямами, але відносно нечисленні неорелігійні громади - харизматів, тов-ва свідомості ІСришни, РУНВіри, багаїв, Великого білого братства тощо.

УРБОЕКОЛОГІЯ - галузь екології, що вивчає місто як відносно автономну екологічну систему, а також екологічні закономірності та наслідки, пов'язані з процесами урбанізації. Основним екологічним компонентом урбанізованої екосистеми виступає людина, або міське населення. Відповідно універсальне екологічне відношення "організм - середовище" постає у вигляді відношення "суспільство - природа", а останнє - у вигляді відношення "міське населення (людина) - міське середовище". Аналіз міського середовища уявляється як аналіз міста у людському вимірі. Процеси У. є історично закономірними і набули глобального характеру. Проблема урбанізації включає в себе соціально-економічний, екологічний, медико-біологічний та психологічний аспекти. Дослідження динаміки У. в історичній ретроспективі дозволяє краще зрозуміти взаємозв'язок цих аспектів на сучасному етапі. Місто впродовж усієї історії свого існування протиставлялося дикій, незайманій природі, з одного боку, та сільському ландшафтному, як більш адекватному людині, середовищу - з другого. Проте це не означає, що місто лишалося поза природою. Навпаки, образ міста визначався природним контекстом - чи то в порівнянні з природою, чи у противазі до неї. В історії культури природа є стабільним орієнтиром для всіх видів людської діяльності, у Т. ч. й для містобудування. В естетиці виділяють особливий тип міської гармонії, характерною рисою якої є перевищення людської міри в міському ландшафті. Наскрізною рисою урбанізації е значна зміна засад спілкування людей як із природою, так і один з одним. Виникає розбалансованість між природними й соціальними ритмами при домінуванні останніх, змінюється якість отримуваної інформації, способи її засвоєння та характер реагування на неї. Посилюється небезпека безпосереднього руйнування генофонду людини під впливом чинників, що забруднюють міське середовище, а також зниження показників фізичного та психоемоційного здоров'я О. тже, за багатьма параметрами умови існування сучасної урбанізованої людини можуть бути визначені як екстремальні. Постійно зростаючий рівень стресування стає одним із визначальних показників життя урбанізованої людини і водночас - інтегральним показником її взаємодії з міським середовищем. Емоційні стреси мають наслідком розлад адаптивної поведінки людини. Саме тому сучасна У. посідає одне з провідних місць у низці екологічних дисциплін. Завдяки їй відбувається стрімке накопичення даних і знань з різних аспектів урбанізації. Якісним наслідком цього кумулятивного процесу мають бути нові концепції міста, що ґрунтуватимуться на необхідності оптимізації співвідношення природних, соціальних і власне людських компонентів урбанізованих екосистем.

Франко, Іван Якович (1856, с. Нагуєвичі Львівської обл. - 1916) - укр. письменник, філософ, громадський діяч С. еред філософських інтересів Ф. вирізняються історіософія, філософія культури і філософська антропологія, естетика, етика, соціальна філософія. Політичну діяльність починав як радикал-соціаліст, поділяв і пропагував соціально-економічне вчення марксизму, водночас заперечуючи революційне насильство ("диктатуру пролетаріату") і віддаючи перевагу еволюційним шляхам утвердження соціалістичного ладу. Філософські погляди Ф. зазнали політичного впливу парадигми європейського позитивізму. Проте завдяки універсальній ерудиції і на підставі великої кількості власних економічних, історичних, етнологічних, культурологічних, фольклористичних та літературознавчих досліджень Ф. виробляє нові підходи до розуміння історичного процесу як суперечливої єдності прогресу і регресу, наголошує на релятивності історичного знання, відкидає утопічну віру у можливість однозначного передбачення перебігу історичного руху. Визначальною рушійною силою історії Ф. вважав культуру, котра являє собою "людське обличчя" історії. Культуроцентризм історіософії Ф. тісно пов'язаний з його філософсько-антропологічними ідеями: вирішальним критерієм у визначенні рівня цивілізації є, за Ф., емансипація "людської одиниці", її тіла і духу, потреб, бажань і вірувань; саме вона є "ядром всіх інших емансипацій" В. ільний розвиток людської особистості як втілення загальнолюдських цінностей та ідеалів Ф. розглядав у нерозривному зв'язку з повноцінним життям і розвитком нації. Конечною умовою здобуття Україною державної незалежності і політичної самостійності в колі інших цивілізованих націй Ф. вважав розв'язання завдання - "витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм", здатний плідно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки і, в свою чергу, збагачувати їх своїми досягненнями. На противагу популярній в укр. суспільній думці тезі про самодостатність народних низів, передусім селянства як суб'єкта історичного процесу в Україні (Драгоманов, Грушевський), Ф. всебічно обґрунтував ідею цілісності укр. нації як громадянського суспільства, де мають право на повноцінне існування всі стани і верстви, що відповідають певним функціям народного життя І. сторично зумовлена відсутність вищих, імущих і впливових верств в Україні відштовхнула, на думку Ф., укр. народ від цивілізації і на сотні років зрекла його на національне приниження та неволю. Соціально-філософська доктрина Ф. у зрілий період його діяльності дедалі більше набувала ліберально-демократичного спрямування, хоч і не була позбавлена певних парадоксів. Адже високо цінуючи ліберально-демократичні завоювання розвинених європейських держав, навіть віддаючи перевагу половинчатій демократії Австро-Угорської конституційної монархії перед самодержавним деспотизмом Росії, Ф. розумів нездійсненність будь-яких ліберально-демократичних соціальних програм на теренах роз'єднаної України, де панувала лише "демократія для багатих", а народні маси, цебто весь укр. народ, був приречений на культурну відсталість і моральну деградацію. Тому численні наукові праці і публіцистичні виступи Ф. гостро таврують соціальну несправедливість існуючого ладу, трагічними нотами відлунюють у його художніх творах. Оригінального екзистенційного сенсу філософські ідеї Ф. набули в його художніх творах (передусім у філософських поемах "Похорон" і "Мойсей"), де соціально-філософські проблеми осмислюються в морально-етичному і глибоко особистісному плані, невіддільному від естетичного переживання тих чи тих життєвих колізій. Саме у цій площині розв'язуються проблеми взаємин народного поводиря і маси, вирішальної ролі духовності у перетворенні розпорошеної юрби на "люд героїв" - народ самодіяльних особистостей, об'єднаних спільними ідеалами, спроможний мужньо долати трагічні перипетії своєї історичної долі Е. стетичні погляди Ф. еволюціонували від спрощеного розуміння соціальної заангажованості мистецтва та позитивістської редукції художнього процесу ("науковий реалізм" як художній метод) до обґрунтування ідейності художнього твору як естетичного виразу творчої індивідуальності автора. Спираючись на праці естетиків і психологів позитивістської орієнтації - Вундта, Фехнера, Дессуара, Тенатаін., Ф. вперше впровадив в укр. естетику детально розроблену ним концепцію двох взаємопов'язаних рівнів психічної діяльності людини - свідомого й позасвідомого ("верхня" і "нижня" свідомості). Розглядаючи значення "нижньої" свідомості (де накопичуються здобутки тисячолітньої культурної праці людського роду та індивідуального досвіду людини, які з часом тонуть "в глибокій криниці нашої душі", але, виринаючи до "верхньої" свідомості, кермують поведінкою людей) як загальнокультурний феномен, Ф. тим самим накреслив перспективні підходи до філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Проте головну увагу Ф. привернула роль позасвідомого шару психічної діяльності у мистецькій, переважно поетичній, творчості, адже поети є копачами "захованих скарбів" "нижньої" свідомості, що за допомогою раціонально виваженої майстерності митця стають надбанням широкого загалу. Характерною рисою естетики Ф. є розгляд художнього процесу в культурному контексті. Естетичні погляди Ф. мали міцне опертя в багатогранних дослідженнях в галузі історії світової і укр. літератури (давньої і новочасної), фольклористики, історії і теорії культури, а естетичні принципи були дороговказом інтенсивної літературнокритичної діяльності письменника, слугували теоретичною основою у головній для Ф. сфері творчості - красному письменстві.

[br]

Осн. тв.: "Мислі о еволюції в історії людськості" (1881 - 1882); "ЛесяУкраїнка" (1898); "Із секретів поетичної творчості" (1898 - 1899); "Похорон" (1899); "На склоні віку" (1900); "Поза межами можливого" (1900); "Принципи і безпринципність" (1903); "Що таке поступ?" (1903); "Мойсей" (1905); "Одвертай лист до галицької української молодежі" (1905); "Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова" (1906).

ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.